“Російські  тролі” на виборах у 87 окрузі

“Російські тролі” на виборах у 87 окрузі

26 Березня, 2021 0 By Redaktor

“Кремлеботи”, “російські тролі”, “ольгінські тролі” – ці та інші назви міцно закріпилися за рейковими акаунтами у соціальних мережах, що здійснюють російську пропаганду на просторах інтернету. На перший погляд, вони мало відрізняються від реальних людей, такої собі “диванної сотні росіян”, проте насправді  “кремлеботи” є зброєю в гібридній війні: впливають на суспільну думку,  втручаються у хід виборів, підтримують сепаратистські референдуми, поширюють ідеї “руського миру”, та зводять нанівець невигідні Кремлю дискусії – як опозиційні, так і провладній.

Кілька офісів, сотні працівників у дві зміни  – все це заради просування провладних ідей і створення хибного враження про події у користувачів соціальних мереж. Незважаючи на секретність діяльності «фабрик тролів», інформація про них потроху стає доступною.

На теперішній час, заробітна плата «рядового троля» становить  від 1300 до 2000 доларів у місяць,  а  основною метою діяльності таких фабрикє поширення дезінформації про події у світі, зокрема в Україні та США.

“Армія  тролів” напередодні українських виборів. Що чекати Україні від російської пропаганди у соціальних мережах надалі? Російська інформаційна війна проти України разом з військовою агресією тривають з 2014 року. Разом з тим, напередодні чергових виборів можна очікувати, що Росія застосовуватиме широкий спектр засобів впливу у соціальних  мережах, подібних до застосованих під час виборів у США, Каталонського референдуму та Brexit . Це може бути у вигляді: поширення рейковими акаунтами контенту щодо підтримки одного або декількох кандидатів, фінансування політичної реклами у соціальних мережах, поширення неправдивої/компрометуючої інформації щодо інших кандидатів, поширення фейкових соціологічних опитувань, фейкових новин, контенту, що має на меті спровокувати невдоволення населення та підбурити його до акцій протесту, створення і  поширення контенту з закликами до силового вирішення питання, спрямованого як на проросійську, так і на проукраїнську аудиторію.

Протидіяти впливу в Україні російських “фабрик тролів” мають в першу чергу державні інститути. Насамперед, через створення єдиного центру протидії російської пропаганди у соціальних мережах, що об’єднав би урядові і громадські організації.  Наступний крок полягає у широкому інформуванні користувачів соціальних мереж щодо інформаційної “гігієни”, методології виявлення та ідентифікації російських тролів.  Також доцільним було б створення єдиного обліку ідентифікованих “кремблеботів”  та спеціальних програм і додатків, які б допомагали ідентифікувати “тролів” серед користувачів. Активна співпраця з менеджментом самих соціальних мереж у площині протидії “тролям” сприятиме їх швидкому блокуванні. Один з найважливіших інструментів у боротьбі з діяльністю Росії у соціальних мережах  є активна контрпропаганда на державному рівні.

Українські користувачі віддають перевагу соціальній мережі Фейсбук- 38%  (Вконтакте – 20%, Інстаграм – 19%, Однокласники – 16% і Твітер – 10%). Саме на цих соціальних мережах зосереджуються кремлівські пропагандисти. На відміну від більш сприятливої до російської пропаганди  проросійської частини населення, щодо проукраїнської застосовуються більш витончені методи  “переконання”. Наприклад, маскування “тролів” під проукраїнськи налаштованих користувачів та поширення дестабілізуючого контенту. Пропагандисти у соціальних мережах створюють сторінки, наповнюючи її нейтральним регіональним контентом. Здобуваючи значну кількість підписників, компенсуючи нестачу “ботами”, сторінки здобувають певний авторитет серед користувачів, згодом публікуючи провокативний контент. У мережі ВКонтакте  був застосований саме такий метод з метою провокації ворожнечі та загострення протиріч між сторонами.

Застосування “тролів” в Україні, звичайно, виходить значно ширше за розпалювання ворожнечі у політичному просторі і вплив на вибори. Це як і створення загального песимістичного настрою (“Україна в НАТО і ЄС не потрібна, реформи невдалі, США і ЄС від нас відвернулися тощо), так і вплив на соціальні процеси, що не пов’язані з політикою. Так, в.о. міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун у себе на сторінці в Фейсбук, посилаючись на дослідження американських вчених, повідомила про розпалювання ворожнечі навколо теми вакцинації за допомогою фейкових акаунтів.

Підсумовуючи, слід підкреслити значну інформаційну присутність Росії у внутрішньополітичних та суспільних процесах у ЄС та США. Наполегливість та методичність, з якою російська пропаганда за кордоном виконує зовнішньополітичні завдання керівництва країни, наводить на невтішні висновки, що Україна підпадала під інформаційні атаки “тролів” задовго до виявлених “кричущих” західних випадків. А що найгірше – тиск на Україну буде посилюватися. Особливої активізації “фабрик тролів” слід очікувати напередодні та під час президентських виборів в Україні. На жаль, про високий рівень готовності українських інститутів до протидії онлайн-атаці ворога говорити складно. Брак єдності та уваги на державному рівні до інформаційної війні у соціальних мережах позбавляє Україну інструментів для протистояння невидимому, подекуди непоміченому, але вкрай небезпечному для соціуму ворогу.