Хрещене ім’я: чому його не можна змінювати

Хрещене ім’я: чому його не можна змінювати

24 Грудня, 2020 Off By Іваночко Юрій

Обряд хрещення не лише свідчить про прийняття християнства, але і закріплює певне ім’я за людиною. Однак бувають ситуації, коли подорослішавши, чоловік або жінка залишаються незадоволені своїм ім’ям. Юридично можна змінити його, але як бути з вірою, щоб не стати відступником.

Іменування при хрещенні

Основним церковним документом є святці – саме тут наведено список рекомендованих імен в цей день. Вибирати можуть батьки, священик або сама людина, якщо хрещення відбувається у свідомому віці. На кожен день святці пропонують свій перелік доступних імен відповідно до днів пам’яті святих.

В історії були цікаві випадки. Великий князь Володимир в момент проходження обряду не зміг залишити своє ім’я та був наречений Василем за церковними канонами.

Сьогодні можна взяти дозволене популярне ім’я або навпаки, попросити священика порадити варіант з великого списку святих.

Чи дозволено змінювати ім’я під яким хрестили

У середовищі священиків зараз немає навіть дискусії з цього питання. Більшість висловлють загальну відповідь і говорять – ні. Неможливо змінити ім’я, дане перед Богом, в таїнстві обряду хрещення.

Людина може хреститися тільки раз в житті і її нарікають іменем перед Богом. Єдина можливість змінити ім’я – прийняти чернецтво. Тоді в спеціальному обряді, людину нарікають особливим ім’ям, з яким він іде по шляху служіння.

Можливість виправити незручне ім’я

Православна людина, якій дійсно не подобається власне ім’я, повинна докладно обговорити це питання із священником. Священик допоможе прийти до компромісу, роз’яснить значення, дасть корисні поради, як ужитися з ім’ям.

Церква не допускає зміни імені, даного при хрещенні. Людині необхідно змиритися з цим. Інакше вона фактично піде проти церкви, а головне, проти Божої волі.

Інша рекомендація – вивчати життя святих з таким іменем. Пошукайте інформацію, дізнавайтеся факти про представників свого імені. Це дозволить перейнятися до нього любов’ю і повагою. Не тільки змиритися із ще недавно нелюбимим іменем, але й пишатися ним.