Забутий китайський імператор,  повелитель морів і відкривач нових світів

Забутий китайський імператор, повелитель морів і відкривач нових світів

8 Грудня, 2020 Off By admin

Якою є відповідь на питання: Хто найбільший моряк у світі, на широких просторах його сходу та заходу? 

Переклад з арабської спеціально для сайту Файна сторінка.

Вам може прийти на думку велика кількість імен, таких як Колумб, Васко де Гама та Магеллан. Але можливо це тому що вони просто розпіарені, бо чи не дивно що всі вони з одного культурного середовища? 

Чи означає це, що в історії світового мореплавства немає моряків з інших культур, чиї імена можна вписати в список великих моряків? Глобальна історія мореплавства – це глобальна історія, яка не обмежується лише західною чи європейською морською історією. Як не дивно але є переконливі свідчення, що й інші моряки не поступаються місцем у цьому списку.

Мало кому відоме ім’я Чжен Хе, китайського моряка-мусульманина. Як зазначив доктор Алі Аль-Хаджрі у своїй книзі “Чжен Хе – китайський імператор морів”:

«Коли дискусія йде про великих моряків та дослідників, прийнято викладати деякі імена, які неодноразово згадувались нам у всіх усюдах, такі як: Генрі Штурман, Христофор Колумб, Магеллан, Де Гама та інші знатні особи. Примітно в цьому плані, але історики ніби зговорились щоб образити одного з найбільших дослідників і моряків, закривши очі на його заслуги.

Він провів значну частину свого життя на морських хвилях. Саме між берегами стародавнього світу він воював і досліджував його глибини перед цими згаданими іменами, більш ніж через півстоліття після була їх поява на поверхні океанічних вод. Він започаткував перші крокіи і шляхи для відкриттів. Він гігант китайської історії, Чжен Хе…”

Пам’ятник Чжен Хе в місті Малакка, Малайзія

Чжен Хен – звичайна людина, але він зафіксував унікальні подвиги в історії Китаю зокрема, та у світовій історії загалом. Усі вітають мир і ненавидять війни, і це природа людини. Велич Чжен Він полягає в його дипломатичних закликах до безпеки та регіонального і міжнародного миру, він доклав багато зусиль щоб реалізувати цю концепцію і йому багато чого вдалось. 

Подорожі західних моряків відбувались із експансійних амбіцій і вважалися присвяченими колоніальним потребам великих європейських держав. 

Колумб відкрив континент Новий Світ, Америку, але нікуди діти правди, що він одночасно приніс колоніальне горе і страждання тубільцям. Всюди, де він побував згодом розпочинались вбивства та грабунки, а пізніше колоніалісти бездумно знищили і старожитності на землі Америки, цінні артефакти та залишки культури, що банально призвело до зникнення давньоамериканської цивілізації.

Спочатку його звали Ма Санбао (кит. 馬三保/马三保). Він походив з мусульманського знатного роду з провінції Юньнань. Його називають «китайським Колумбом». На своїх 146-метрових «кораблях скарбів» Чжен Хе дослідив і відкрив для Китаю країни Південно-Східної та Південної Азії, держави мусульманського Сходу та Східне узбережжя Африки.

Хоча приватні китайські купецькі судна курсували між південним Китаєм та Південно-східною Азією практично невпинно з часів династії Сун, а за монгольської династії Юань відбувалися і військово-дипломатичні експедиції до країн Південно-Східної Азії і навіть на Цейлон, як масштаби експедицій Чжен Хе, так і високе значення, що надавав їм імператор Чжу Ді, були безпрецедентними. Ці експедиції, хоча б формально і на короткий термін (кілька десятиліть), зробили численні царства Малайського півострова, Індонезії, Цейлону і Південної Індії васалами Мінської імперії і принесли в Китай нові відомості про народи, які населяють береги Індійського океану. Вважається, що на історичний розвиток Малайського півострова, Суматри і Яви вплив експедицій китайського флоту виявився тривалішим, тому що вони могли бути серед факторів, які дали новий поштовх до еміграції китайців у цей регіон і посилення там ролі китайської культури.

Навіть за часів головного покровителя Чжен Хе, імператора Чжу Ді, експедиції Чжен Хе витримали сувору критику з боку багатьох представників конфуціанської еліти Китаю, які вважали їх непотрібними і дорогими імператорськими витівками. Після смерті Чжен Хе та імператора Чжу Чжаньцзі (онука Чжу Ді), ці ізоляціоністські погляди взяли гору на всіх рівнях в уряді мінського Китаю. У результаті державні морські експедиції були припинені, й більшість технічної інформації про флот Чжен Хе було знищено або втрачено. Офіційна «Історія Мін», скомпільована в XVII—XVIII століттях, відгукувалася про його плавання критично, але для багатьох людей в Китаї, і особливо у сформованих у Південно-Східній Азії китайських громадах, євнух-флотоводець залишався народним героєм.

На початку XX століття, на хвилі руху за звільнення Китаю від іноземної залежності, принесеної за допомогою європейських флотів, образ Чжен Хе, що стоїть на чолі потужного китайського флоту, знайшов нову популярність. У сучасній КНР Чжен Хе розглядається як одна з видатних особистостей в історії країни, а його плавання (зазвичай вони вважаються зразком мирної політики Китаю щодо своїх сусідів) протиставляються загарбницьким експедиціям європейських колонізаторів XVI—XIX століть.