Історія життя загадкового графа, та його не менш загадкової вілли.

В Італії є красива область – Ломбардія. В Ломбардії сама найкрасивіше озеро – Комо. А на озері Комо розкішна вілла – це Бальбьянелло. У цієї вілли було багато власників, але найбільш цікавий і загадковий – це граф Гвідо Монзіно.

Франко Монзіно народився в заможній міланській сім’ї, здобув добру освіту в Генуї, вдало влаштувався в уже знаменитий на той момент універмаг La Rinascente, будучи родичем сім’ї Борлетті, власника універмагу. 

У 1931 році він звільнився з компанії і створив свій власний бренд Standa. Він був амбітний, розумний і наполегливий в досягненні своєї мрії – заснувати фамільний бізнес, який зможе передати єдиному, гаряче улюбленому синові Гвідо. Його тільки бентежило, що син був зовсім не схожий на нього – потайний, сором’язливий і замкнутий хлопчик. Він зовсім не виявляв ніякого інтересу до сімейної справи і на превеликий жаль Франко цурався участі в бізнесі. 

Єдино, кого він любив безмежно і безмірно, була його мати. А всі його амбіції були пов’язані тільки з подорожами і горами. У 20 років він уже піднявся на Маттерхон. Але все ж, слідуючи волі батька, він почав займатися сімейним бізнесом, проте, як тільки з’явилася можливість, він продав його, щоб присвятити своє життя експедиціям і відкриттям світу. Він придумав свій девіз, якому був вірний все життя – Gradatim Conscenditur Ad Alta, що означає, «Вставай в гору поступово».

За без малого 20 років експедицій і подорожей Монзіно де тільки не побував – в Африці, Гренландії, Південній і Північній Америці, Азії. Найзнаменитіші і цінні експедиції трапилися в 1971 році – на Північний полюс і в 1973 році – в Непал, де він першим з італійців підкорив Еверест. Його особисте життя було повністю приховане від сторонніх, він так і не одружився, не був помічений ні в одних відносинах, не було навіть чуток про його життя. Багато хто мріяв скласти таку вигідну партію, але все, що цікавило графа – це його мати, експедиції по світу і остання пристрасть – вілла на улюбленому озері Комо.

Він завжди мріяв про неї, але зміг купити вже після сходження на Еверест. У 13-му столітті на мисі Лаведо з’явився невеликий монастир, а в кінці 18-го століття весь мис купив кардинал Анджело Дурін. Саме він і побудував в цьому неймовірно романтичному місці свою літню резиденцію. Він називав її “місцем для насолод”, де міг вивчати і обговорювати твори мистецтва і літератури з друзями.

Після його смерті вілла багато разів змінювала власників, поки її не купив граф Монзіно. Перш за все, він її повністю перебудував. Дивним і незвичайним чином.

Досі точаться суперечки, навіщо потрібні були незліченні таємні ходи і потаємні кімнати. Частина вілли була відведена під покої його матері, куди теж вели кілька таємних коридорів і прихованих дверей. 

Здавалося б – дверцята звичайної шафи, аж ні – за ними потаємні сходи до підвалу, а звідти кудись до причалу. Причому, в деяких є ще особливість – двері відкриваються тільки з одного боку, так що потрапити можна тільки, наприклад, з вітальні в гостьову, а, навпаки, ні. 

З другої частини будівлі граф влаштував фактично музей, який включає в себе артефакти, набуті під час його експедицій, і велику колекцію творів мистецтва, яку він збирав всі роки. У кількох кімнатах зберігаються колекції знахідок з Африки (наприклад, маски племені дан і догонів), речові свідчення цивілізації ацтеків і культури Теотіуакана, кикладські ідоли з паросского мармуру, теракотові статуетки майя, китайські керамічні вази династії Танг і Мінг і багато-багато іншого. 

Його бібліотека зберігає 4 тисячі томів на географічну тематику, тему подорожей, експедицій, альпінізму, тобто, всього того, що було пристрастю Гвідо. А панорамний, розташований терасами сад, – цей справжній шедевр Бальбьянелло. 

Місця на півострові було дуже мало, тому тут було неможливо організувати характерний італійський сад. І якось по-особливому дизайну Гвідо тут створили унікальний простір, де все має відношення до озера і його берегових ліній, і в якому поєднуються два стилі – строгі геометричні обриси італійського парку і монументальність французького. 

Монзіно помер у віці 60 років від раку легенів в 1988 році. Його поховали тут же в невеликому склепі, схожому на апулійський Трулло (конічний будинок з каменів). Він продумав, як подбати про улюблену віллу навіть після смерті. Граф передав віллу FAI (Італійський Фонд по захисту навколишнього середовища) з умовою, що і вілла, і експонати будуть відкриті публіці. Його далекі родичі були не в захваті від такого рішення, але зробити нічого змогли. А друге – він заповідав, щоб двоє садівників після його смерті продовжували працювати на віллі до свого відходу на пенсію.

Про життя самого графа залишилося дуже мало відомостей, можна тільки гадати, чому цей красивий і сміливий чоловік так і залишився самотнім, і чому було стільки таємних ходів і прихованих елементів в дизайні вілли.

Віллу полюбили і кінематографісти, тому Балбьянелло можна побачити у фільмах “Зоряні війни” і “Казино Рояль”, в якому Джеймс Бонд двічі повертається на береги Комо і саме на віллі Балбьянелло він одужує після поранення.