Легендарний єгипетський Лабіринт: Чому не дозволяють дослідити пам’ятник старовини величніший за піраміди

Ми живемо в той час, коли в потоці інформації можна пропустити щось дійсно важливе. Більше того, щоденні стрічки новинних фронтів відсувають новини археологію в найдальші куточки, де ті розчиняються в в токсичних залишках вчорашньої злободенності.

Чи можна уявити, що сучасна археологія все ще здатна вразити і захопити навіть тих, хто далекий від захоплення історією? Чи часи відкриття Трої, Мачу Пікчу і гробниці Тутанхамона залишилися вже в минулому? Чи є щось, що може змусити світові інформаційні ресурси надрукувати археологічну новину на перших шпальтах своїх видань? На думку спадає, хіба що відкриття легендарної Атлантиди. Однак якщо вона й існувала колись, то таке відкриття відбудеться не завтра і навіть не післязавтра.

Але що якщо уявити, що ми можемо стояти на порозі відкриття найдивовижнішої археологічної пам’ятки, яка, за словами сучасників, значимістю своєю і величчю перевершить навіть піраміди Гізи. Чи можливо таке в принципі? Цілком!

У 2008 році, базуючись на інформації про розкопки Ф. Питри, група дослідників з Бельгії та Єгипту під проводом Луї де Коріа провела георадарне дослідження недалеко від Фаюмського оазису. 

За результатами, міжнародна команда, що отримала назву «Експедиція матах», заявила, що виявила під поверхнею землі величезну структуру, яка може виявитися знаменитим втраченим єгипетським лабіринтом, про який згадували давні історики!

Посилаючись на результати геолокації, Луї де Коріа повідомляв, що незважаючи на наявність високого рівня грунтових вод, можна розрізнити ознаки наявності кімнат, тунелів, масивних стін, а також двох величезних камер розміром 100х150 м і 80х100 метрів. Результати експедиції були опубліковані в науковому журналі Національного дослідницького інституту астрономії і геофізики (NRIAG), проте хід археологічним роботам, результат яких міг би стати світовою сенсацією, так і не було дано. Причиною стала неаргументована заборона міністерства старожитностей Єгипту на проведення будь яких робіт на даній ділянці. Можливо, у єгипетських чиновників були якісь вагомі причини по припиненню досліджень поблизу Фаюмського оазису? Варто розібратися.

Перші детальні згадки про дивовижний комплекс, названий лабіринтом, відносяться до V століття нашої ери і належать перу Геродота Галікарасского. У другій книзі свого трактату «Історія» в частині 148 Геродот пише про те, що сам побував на території Лабіринту:

«… Я бачив цей Лабіринт: він вище всякого опису. Адже якби зібрати всі стіни і великі споруди, зведені еллінами, то, загалом, виявилося б, що на них витрачено менше праці і коштів, ніж на один цей Лабіринт. Звичайно, піраміди – це величезні споруди, і кожна з них по величині варто багатьох творінь. Однак Лабіринт перевершує розмірами і ці піраміди.

У ньому дванадцять дворів з брамою, розташованими одні проти інших, причому шість звернені на північ, а шість на південь, прилягаючи один до одного. Зовні навколо них проходить одна-єдина стіна. Усередині цієї стіни розташовані покої двох родів: одні підземні, інші над землею, числом 3000, саме по 1500 тих і інших. Надземними покоїв мені самому довелося проходити і оглядати їх, і я говорю про них як очевидець.

Про підземні ж покоях знаю лише з розповідей: доглядачі-єгиптяни ні за що не бажали показати їх, кажучи, що там знаходяться гробниці царів, які будували цей Лабіринт, а також гробниці священних крокодилів. Тому – я може розказати про нижні покої лише з чуток. Верхні ж покої, які мені довелося бачити, перевершують [всі] творіння рук людських. Переходи через покої і звивисті проходи через двори, будучи вельми заплутаними, викликають почуття нескінченного подиву: з дворів переходиш в покої, з покоїв в галереї з колонадами, потім знову в покої і звідти знову на подвір’я.

Усюди кам’яні дахи, так само як і стіни, а ці стіни покриті безліччю рельєфних зображень. Кожен двір оточений колонами з ретельним облицюванням матками білого каменю. А на розі в кінці Лабіринту споруджена піраміда заввишки 40 оргій з висіченими на ній величезними фігурами. У піраміду веде підземний хід » .

* Оргія – одиниця вимірювання довжини в Стародавньому Єгипті і Стародавній Греції, що дорівнює відстані між кінцями середніх пальців розкинутих рук людини і складає відповідно: в Стародавньому Єгипті – 2,094 м; в Стародавній Греції – 1,851 м.

Вважається, що ще за часів V-ої династії в Фаюмском оазисі були проведені роботи, завдяки яким частина східної низини оазису була осушена. Тут же було споруджене місто Шедіт ( «Осушений»).

Оскільки ж Шедіт був культовим центром поклоніння богу Себеку, зображуваного з головою крокодила, греки назвали Шедіт Крокодилополь.

В період правління фараона XII династії Аменемхета III в 6 кілометрах від Файюма була побудована піраміда з необпаленої цегли, так звана піраміда в Хаварі. Це одна з двох пірамід, збудованих при Аменемхеті III.

Друганазивається «Чорною пірамідою» і розташовується в Дахшурі. Вона повинна була стати кенотафом, тобто помилковою гробницею для Аменемхета III, тоді як піраміда поруч з Файюм, де фараон закінчив розпочаті ще його попередниками масштабні меліоративні роботи, включаючи створення водосховища, – основним місцем його поховання. Але мова зараз не про Дахшуру і навіть не про піраміди.

Згідно тверджень єгиптологів, Аменемхет III вважав за необхідне будівництво цілого комплексу будівель на південь від піраміди, які згодом і стали іменуватися єгипетським лабіринтом.

За наявними на сьогоднішній день свідченнями довжина комплексу становила 300 метрів, а ширина – 240. Ось що писав про нього античний історик Страбон в роботі «Географія»:

«Крім того, в цьому номі є Лабіринт – споруда, яку можна порівняти з пірамідами, – а поруч з ним гробниця царя, будівельника Лабіринту. Близько першої входу в канал, пройшовши вперед 30 або 40 стадій, досягнемо плоскої місцевості в формі трапеції, де знаходяться селище, а також великий палац, що складається з багатьох палацових приміщень, числом стільки, скільки в колишні часи було номів; бо там знаходиться стільки залів, які оточені примикають один до одного колонадами; всі ці колонади розташовані в один ряд і уздовж однієї стіни, яка подібна до довгої стіни з залами перед нею; шляхи, що ведуть до них, знаходяться прямо навпроти стіни. Перед входами в зали знаходиться багато якихось довгих критих склепінь зі звивистими шляхами між ними, так що без провідника жодному іноземцеві не знайти ні входу, ні виходу.

Викликає подив, що дах кожного приміщення складається з одного каменю і що криті склепіння в ширину точно також покриті плитами з цільного каменю надзвичайно великої величини, без домішків дерева де-небудь або якого-небудь іншого матріалу. Піднявшись на дах невеликої висоти, так як лабіринт одноповерховий, можна бачити кам’яну рівнину, що складається з каменів такої ж величини; спустившись знову в зали, можна помітити, що вони розташовані в ряд і спочивають на 27 колонах; стіни їх складені також з каменів не менших за розміром. В кінці цієї будівлі, що займає простір більше стадії, поміщається гробниця – чотирикутна піраміда, кожна сторона якої має близько плефра в ширину при рівній висоті. Ім’я похованого там – Імандес.

Кажуть, що така кількість залів побудовано в силу звичаю збиратися тут всім номам відповідно положенню кожного разом зі своїми жерцями і жрицями для здійснення жертвоприношень, принесення дарів богам і для судочинства по найважливіших справах. Кожному ному було відведено призначений йому зал»

Ще пізніше в своїй праці «Природна історія» про Лабіринт вже після його знищення писав і Пліній Старший:

«Детально описати розташування цієї споруди і кожну частину окремо неможливо, так як воно розділене на регіони, а також на префектури, які називають номами, і 21 назвою їх відведено стільки ж великих приміщень, крім того, в ньому є храми усіх богів Єгипту, і понад те, Немесіс в 40 едікул уклав багато пірамід по сорок обхватів, що займають по шести арур в основі. Відвідувачі вже від ходьби, потрапляють в ту знамениту заплутану пастку доріг. Мало того, тут і другі поверхи високо на схилах, і спадні дев’яностоступеневі портики. Всередині – колони з каменю порфіриту, зображення богів, статуї царів, жахливі фігури. Деякі приміщення влаштовані так, що, коли відчиняють двері, всередині лунає страшний грім. А проходи здебільшого в темряві».

Навіть з цих цитат великих істориків давнини видно, що комплекс дійсно заслуговував захоплення сучасників. Крім того, саме єгипетський Лабіринт, як вважається, був прообразом знаменитого лабіринту Кносського палацу. Проте, довгий час єгипетський Лабіринт вважався чи безповоротно втраченим, то чи взагалі плодом фантазії істориків, які сильно прикрашали масштаби споруди.

Згідно з головною версією, причиною зникнення Файюмского Лабіринту стало руйнування його силами жителів Гераклеополя, міста, розташованого в 22 кілометрах на південь від Файюма. У Гераклеополя процвітав культ бога херішеф (бог родючості, полювання і рибальства, зображуваний з головою барана), адепти якого були непримиренними противниками шанувальникам Себека. Так чи інакше, але Лабіринт був зруйнований, пограбований і забутий ще до початку нової ери. Проте, руїни його використовувалися для будівництва своїх споруд місцевими жителями протягом майже двох десятків століть. Вважається, що останні залишки Лабіринту були задіяні при будівництві Файюмської залізниці в XIX столітті.

Першим, хто зробив спробу відшукати руїни Лабіринту був Карл Лепсіус зі своєю командою в 1843 році. Лепсіус вважав, що саме піраміда Аменемхет III і була пірамідою біля Лабіринту, про яку писав Геродот. В результаті археологічних робіт вдалося знайти великі колони, якесь «велике» спорудження, а також залишки штучного озера Мойріс. І все ж інформація про цю експедицію збереглася в досить убогих обсягах, не було дано і однозначної відповіді, чи дійсно виявлені Лепсиусом руїни виявилися залишками Лабіринту.

Наступним, хто проводив розкопки в районі піраміди Аменемхета III з метою уже спростування знахідки Лепсиусом Лабіринту був знаменитий Фліндерс Пітрі в 1888 році. Забавно, але вважаючи помилковим результат досліджень свого колеги, Пітрі виявив сильно пошкоджену величезну кам’яну плиту. За його розрахунками її розміри були 340х243 метра при 1,8 метра йде в глибину. Археолог вважав, що на цьому місці раніше знаходилася колосального розміру будівля, яка була зруйнована, а як наслідок використана в якості кар’єра. Висновок Пітрі полягав в тому, що це і є руїни знаменитого Лабіринту.

Дотримуючись відомої на сьогоднішній день інформації, комплекс Лабіринту займав площу близько 70-80 тисяч квадратних метрів, будучи одним з найбільших культурно-релігійних пам’яток старовини. І дійсно кидає виклик Великим пірамідам, якщо не за рівнем точності і технології (якими вони були в Лабіринті досі залишається невідомим), то хоча б за своїми масштабами. Сам комплекс використовувався не тільки як усипальниці для фараонів і священних тварин на зразок крокодилів, але і, по всій видимості, був одним з головних релігійних центрів свого часу, де приносилися жертви всім богам Єгипту.

Крім того, існують відомості, згідно з якими, в Лабіринті була резиденція царів Єгипту, звідки вони управляли країною, тут же могла знаходитися велика кількість всіляких ритуальних та інших артефактів, включаючи різні тексти. Але ця інформація не є перевіреною.

Як писав Геродот, Лабіринт мав кілька рівнів. Як мінімум, два. При цьому відвідувачам дозволялося перебувати тільки на верхньому. Під ним розташовувалися поховання і якісь ще зали, ймовірно, ритуального призначення.

Однак хочеться відзначити ось який момент. Піраміда Аменемхета III, поруч з якою і перебував, судячи з усього, Лабіринт, вибудувана з сирцевої цегли і зараз позиціонується, як досить жалюгідне видовище. Але, як і цілий ряд подібних пірамід, вона зводилася навколо мегалітичного ядра. Тобто вхід, за яким можна потрапити в піраміду, і простір поруч виконані з щільно підігнаних один до одного великих кам’яних блоків.

Тобто, Аменемхет III вже вибудовував свою споруду на, мабуть, більш древніх руїнах. Що заважає і Лабіринту бути побудованим саме таким же способом. Відразу додамо, що доказів, які свідчать про це немає, крім згадки істориками масивних кам’яних плит, використаних в якості дахів і перекриттів. Тому важко стверджувати чи споруда Лабіринту повністю є заслугою єгипетських будівельників чи вони тільки добудовували і ремонтували вже існуючу конструкцію, як це робив Аменемхет III зі своєю пірамідою в Хаварі.

На таємничому єгипетському Лабіринтіі колись були висічені такі слова над входом в нього: «Божевілля або смерть – ось що знаходить тут слабкий або порочне, одні лише сильні і добрі знаходять тут життя і безсмертя. Багато легковажних увійшли в ці двері і не вийшли з неї. Це – безодня, яка повертає назад лише сміливих духом ». 

Автор: С. Дешева

Єгипетський Лабіринт. (Рис. Тоні Пекораро)